бурнус
БУРНУ́С, а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами.
Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти (Н.-Лев., II, 1956, 70);
// Рід плаща або накидки.
А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1953, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурнус — Бурну́с: — рід плаща або накидки на Близькому Сході [51] Словник з творів Івана Франка
- бурнус — бурну́с іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- бурнус — -а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. || Рід плаща або накидки на Близькому Сході. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурнус — БУРНУ́С, а, ч. 1. Плащ із каптуром із цупкої вовняної матерії, що носять араби. Тут були і араби в різнокольорових бурнусах, і крикливі греки з квітчастими хустками на головах, і мовчазні турки в чалмах (Р. Іваничук). 2. заст. Словник української мови у 20 томах
- бурнус — бурну́с (франц. bournous, з араб. бурнус – широкий плащ) 1. У арабів плащ з цупкої вовняної тканини з капюшоном. 2. Вид жіночого верхнього одягу. Словник іншомовних слів Мельничука
- бурнус — Просторий араб. вовняний плащ із каптуром; у Франції в період II Імперії широкий, з білої шерсті жіночий плащ у вигляді пелерини з каптуром. Універсальний словник-енциклопедія