бусурманка
БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст.
Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1.
[Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (І. Нечуй-Левицький);
Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бусурманка — бусурма́нка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- бусурманка — бусурменка, -и, заст., нар.-поет. Жін. до бусурман, бусурмен 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бусурманка — БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст., нар.-поет. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1. [Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (Н.-Лев., II, 1956, 442); Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60). Словник української мови в 11 томах