1. Словник української мови в 11 томах

бусурманка

БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст., нар.-поет. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1.

[Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (Н.-Лев., II, 1956, 442);

Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бусурманка — бусурма́нка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. бусурманка — бусурменка, -и, заст., нар.-поет. Жін. до бусурман, бусурмен 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бусурманка — БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1. [Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (І. Нечуй-Левицький); Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах