1. Орфографічний словник української мови

бусурманка

бусурма́нка

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бусурманка — бусурменка, -и, заст., нар.-поет. Жін. до бусурман, бусурмен 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бусурманка — БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1. [Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (І. Нечуй-Левицький); Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. бусурманка — БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст., нар.-поет. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1. [Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (Н.-Лев., II, 1956, 442); Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60). Словник української мови в 11 томах