бюрократ

БЮРОКРА́Т, а, ч.

1. Службова особа, яка на шкоду справі та інтересам громадян неухильно дотримується формальностей у роботі.

– Вреднючий дід. Документа захотів на коня. Ну, не бюрократ?.. (М. Стельмах);

Аж не вiрилось, що така молода i, сказати б, цiлком сучасна дiвчина вже встигла стати такою бездушною. А в iнститутi сама ж, певно, обурювалась бюрократами, їхньою черствiстю... (О. Гончар);

Справжній бюрократ не любить, коли хтось в його оточенні міркує не так, як він (з газ.).

2. Представник бюрократичної системи управління; урядовець.

Весело регочучись, колишній бюрократ миттю вирішує справу... (О. Бердник);

Адміністративно-командна система так влаштована, що за всіх часів, віянь високопоставленому бюрократу завжди забезпечений високий життєвий рівень (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюрократ — бюрокра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бюрократ — (службова особа, яка виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; зневажл.) чорнильна душа, ірон.; канцелярський пацюк; параграф безсловесний; (чиновник; заст.) кропив’яне сім’я; приказний крючок. [Ковшик:] Де мій секретар? Де мій бюрократ?... Словник фразеологічних синонімів
  3. бюрократ — [б'урократ] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. бюрократ — -а, ч. 1》 Службова особа, яка, на шкоду справі та інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. 2》 Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бюрократ — Каламарник, проволікач, тягун Словник чужослів Павло Штепа
  6. бюрократ — бюрокра́т (франц. bureaucrate) 1. Особа, що належить до бюрократії. 2. Службова особа, що виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; формаліст, волокитник. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бюрократ — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
  8. бюрократ — Бюрокра́т, -та; -кра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бюрократ — БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. В комуні трапилося шкідництво, а йому допомагає бюрократ з канцелярії (Донч., І, 1956, 88). 2. заст. Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець. Словник української мови в 11 томах
  10. бюрократ — рос. бюрократ (від фр. bureaucrate) — 1. Службова особа, що виконує свої службові обов'язки формально, часом на шкоду справі; формаліст, волокитник. 2. Особа, що належить до бюрократії. Eкономічна енциклопедія