1. Словник синонімів української мови

бюрократ

БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. заст., КРЮК розм. заст. (той, хто навмисно використовує дрібниці, формальності для затягання або заплутування адміністративних та судових справ з корисливою метою або щоб зняти з себе відповідальність). — Ми не бюрократи, — сказав суворим тоном, — не з паперів складаєм про тебе думку (О. Гончар); Духовна атмосфера в інституті була дуже тяжкою.. Учителі всі були чиновниками, а особливо директор (О. Довженко); І нам у роботі щоб далі зростати — Прийдеться ще декому й перцю давати. Прийдеться давати зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам (С. Олійник); Був він студентом, учився як слід. Ждали — і в полі відзначиться хистом! Він же зарився в папери, мов кріт, Ставши справжнісіньким канцеляристом (С. Олійник); Він ішов з.. відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Тепер уже без ніяких діло викрутять судові крючки (М. Стельмах). — Пор. формалі́ст.

ФОРМАЛІ́СТ (той, хто виявляє формалізм у якій-небудь справі), БУКВОЇ́Д ірон.; ПЕДА́НТ (той, хто суворо виконує формальні вимоги), ДОКТРИНЕ́Р книжн., ТАЛМУДИ́СТ книжн. (той, хто сприймає будь-які теоретичні положення як догму). — Він просто формаліст (Н. Рибак); Буквоїди, талмудисти. Пережовують всім відомі істини (І. Цюпа); Він такий педант, що тільки в руки адресатові віддає рекомендовані листи (Леся Українка). — Пор. бюрокра́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюрократ — бюрокра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бюрократ — (службова особа, яка виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; зневажл.) чорнильна душа, ірон.; канцелярський пацюк; параграф безсловесний; (чиновник; заст.) кропив’яне сім’я; приказний крючок. [Ковшик:] Де мій секретар? Де мій бюрократ?... Словник фразеологічних синонімів
  3. бюрократ — [б'урократ] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. бюрократ — -а, ч. 1》 Службова особа, яка, на шкоду справі та інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. 2》 Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бюрократ — Каламарник, проволікач, тягун Словник чужослів Павло Штепа
  6. бюрократ — БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка на шкоду справі та інтересам громадян неухильно дотримується формальностей у роботі. – Вреднючий дід. Документа захотів на коня. Ну, не бюрократ?.. (М. Словник української мови у 20 томах
  7. бюрократ — бюрокра́т (франц. bureaucrate) 1. Особа, що належить до бюрократії. 2. Службова особа, що виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; формаліст, волокитник. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. бюрократ — Бюрокра́т, -та; -кра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бюрократ — БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. В комуні трапилося шкідництво, а йому допомагає бюрократ з канцелярії (Донч., І, 1956, 88). 2. заст. Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець. Словник української мови в 11 томах
  10. бюрократ — рос. бюрократ (від фр. bureaucrate) — 1. Службова особа, що виконує свої службові обов'язки формально, часом на шкоду справі; формаліст, волокитник. 2. Особа, що належить до бюрократії. Eкономічна енциклопедія