бюрократ

(службова особа, яка виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; зневажл.) чорнильна душа, ірон.; канцелярський пацюк; параграф безсловесний; (чиновник; заст.) кропив’яне сім’я; приказний крючок.

[Ковшик:] Де мій секретар? Де мій бюрократ? (Побачила в саду Кандибу) Іди сюди, чорнильна твоя душа (Корнійчук, 2, 1955, с. 207); Часом хотілося заволати по-армійському: «Встать!» Крикнути у заклопотану і вгодовану пику: «Пацюк ти канцелярський, параграф безсловесний, чорнильна душа!» (Большак, Образа, 1980, с. 32): Недаром в народі охрестили канцеляристів, чинуш і бюрократів презирливим прізвиськомкропив’яне сім’я (Рад. Україна, 29 верес, 1954, с. 3); Проказні крючки попервах дуже охоче хапали Омелькові грошики (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 516).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюрократ — БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. В комуні трапилося шкідництво, а йому допомагає бюрократ з канцелярії (Донч., І, 1956, 88). 2. заст. Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець. Словник української мови в 11 томах
  2. бюрократ — рос. бюрократ (від фр. bureaucrate) — 1. Службова особа, що виконує свої службові обов'язки формально, часом на шкоду справі; формаліст, волокитник. 2. Особа, що належить до бюрократії. Eкономічна енциклопедія
  3. бюрократ — Каламарник, проволікач, тягун Словник чужослів Павло Штепа
  4. бюрократ — Бюрокра́т, -та; -кра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бюрократ — бюрокра́т (франц. bureaucrate) 1. Особа, що належить до бюрократії. 2. Службова особа, що виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; формаліст, волокитник. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бюрократ — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
  7. бюрократ — [б'урократ] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  8. бюрократ — бюрокра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  9. бюрократ — БЮРОКРА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка на шкоду справі та інтересам громадян неухильно дотримується формальностей у роботі. – Вреднючий дід. Документа захотів на коня. Ну, не бюрократ?.. (М. Словник української мови у 20 томах
  10. бюрократ — -а, ч. 1》 Службова особа, яка, на шкоду справі та інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. 2》 Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець. Великий тлумачний словник сучасної мови