бігарадія
БІГАРА́ДІЯ, ї, ж.
Вічнозелене дерево родини рутових, поширене в субтропічних і тропічних країнах, з квітів та листя якого отримують ефірні олії для потреб парфумерії.
Бігарадія вважається предком солодкого апельсина, який було виведено в результаті її ошляхетнення (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me