1. Словник української мови у 20 томах

бідолаха

БІДОЛА́ХА, рідко БІДОЛА́ГА, БІДОЛА́КА, и, ч. і ж.

Нещасна людина; бідняга.

Сидять в путах арестанти [арештанти]. Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Т. Шевченко);

Зловили десь у лісі чоловіка непевного, та се був якийсь бідолака, що його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок);

Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду (І. Франко);

– Мабуть, здоров'ям плохенький, бідолаха, бо дуже блідий (А. Шиян);

Бідолаха не міг заснути нормально, по-людськи, в ліжку, в кімнаті і намагався приспати свої нерви на сквозняку [протягу] (І. Багряний);

– Та ви ж самі бачили, як бідолаха беркицьнувся після пострілу (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідолаха — бідола́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. бідолаха — Нещасник, як ім. безталанний; (вартий жалю) БІДАК; пор. НЕВДАХА. Словник синонімів Караванського
  3. бідолаха — бідолага, -и, ч. і ж., розм. Бідна, нещасна людина; бідняга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бідолаха — I (див. нещасливий), безталанний, безталанник, бідага, бідаха, бідака, бідненький, біднесенький, бідняга, бідняжка, бідняка, біднятко, бідолага, бідолах, бідолашечка, бідолашний, горопаха, горопашний, горопашник, небіж і небіж, небога, неборак... Словник синонімів Вусика
  5. бідолаха — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм. Словник синонімів української мови
  6. бідолаха — Бідола́ха, -хи, -сі, -хо! -ла́хи, -ла́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бідолаха — БІДОЛА́ХА, рідко БІДОЛА́ГА, БІДОЛА́КА, и, ч. і ж., розм. Бідна, нещасна людина; бідняга. Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду (Фр., III, 1950, 126); Сидять в путах арестанти. Словник української мови в 11 томах