1. Словник української мови у 20 томах

бідонька

БІ́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до біда́1 1.

– Не страшно мені, хоч по увесь вік горечко, бідонька.., мені усе байдуже (Г. Квітка-Основ'яненко);

Лихе горе та бідонька, Мов гірка та лебідонька (І. Манжура);

– Дитино, дитино! Наробило ти мені бідоньки – наробило (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідонька — бі́донька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бідонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до біда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідонька — див. біда Словник синонімів Вусика
  4. бідонька — БІ́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до біда́¹ 1. — Ні страшно мені, хоч по увесь вік горечко, бідонька.., мені усе байдуже (Кв.-Осн., II, 1956, 334); Лихе горе та бідонька. Мов гірка та лебідонька (Манж., Тв., 1955, 36). Словник української мови в 11 томах
  5. бідонька — Бідонька, -ки ж. ум. отъ біда. Словник української мови Грінченка