бій

БІЙ, бо́ю, ч.

1. Дія за знач. би́тися 2; бійка.

Після бою кулаками не махають (прислів'я);

Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський).

2. Сутичка ворожих військ або озброєних груп.

Останній бій звела невеличка дружина Святослава з найманими вбивцями Святополка в Карпатах (з переказу);

Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути] .. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний);

Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко);

Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: “Ми готові йти до бою!” (Леся Українка);

Я знаходжу потрібні слова не зразу, а вже після бою, десь на самоті (О. Довженко).

3. перен. Змагання, боротьба за що-небудь.

За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (В. Сосюра);

Сильна уперта натура [І. Франка] .. цілою вийшла з житейського бою (М. Коцюбинський);

Не так часто доводилось йому [Городовському] витримувати, як цієї ночі, генеральні бої з собою (В. Підмогильний).

4. Спортивне змагання з боксу, фехтування і т. ін.

Екс-чемпіон світу у важкій вазі прибув до Європи, щоб акліматизуватися і пристосуватися до манери ведення бою боксерами Старого Світу (з газ.).

5. розм., рідко. Завдавання ударів; покарання.

Бою більше не буде, а .. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.).

6. Дія за знач. би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією.

“Ура-а!” Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний);

Годинник скрипнув і почав свій бій (М. Бажан);

Сигналіст-барабанщик припиняє барабанний бій, а після рапорту командира роти продовжує бити в барабан (з навч. літ.);

У Музеї історії Києва куточок міщанського побуту XIX ст. поповнився рідкісним підлоговим годинником з подвійним боєм (з газ.).

7. збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін.

Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і черепичний бій (з наук. літ.).

8. рідко. Забивання худоби.

Йти покірно, як худоба на бій.

(1) Бій бикі́в – популярне циркове видовище в Іспанії та деяких інших країнах.

[Анна:] На завтра покраси [прикраси] вибираю. Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка);

Вво́дити / ввести́ в бій див. вво́дити;

(2) Генера́льний бій – вирішальна битва за участю головних сил ворожих сторін.

– Чимало панів і не подумають вирушити з своїх маєтків і дідизн або так спізняться, що їх загони з'являться після генерального бою (З. Тулуб);

На по́лі бо́ю див. по́ле;

Пори́ну́ти в бі́й див. порина́ти;

Ро́звідка бо́єм див. ро́звідка¹;

Рушни́ця центра́льного бо́ю див. рушни́ця;

(3) Смерте́льний (сме́ртний) бій – рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з учасників бою.

У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (М. Коцюбинський);

Става́ти / ста́ти до бо́ю див. става́ти.

◇ Бра́ти / взя́ти (забра́ти) з бо́ю (з бо́єм) див. бра́ти;

Ви́грати / виграва́ти бій див. виграва́ти;

Дава́ти / да́ти бій див. дава́ти;

(4) З бо́єм – долаючи великі труднощі, перешкоди.

Скарби життя беруть мільйони з боєм, вам несучи відплати гнів і жах (В. Сосюра);

Іти́ бо́єм див. іти́;

Прийма́ти / прийня́ти бій див. прийма́ти;

(5) Смерте́льним (сме́ртним) бо́єм, зі сл. бити, дубасити і т. ін. – дуже жорстоко, нещадно.

Смертним боєм глушили, били, нищили безсмертних на рівнині саме руські вої (С. Скляренко);

– А є такі [люди], що держава для них – мельниця [млин] з калачами .. Я, брат, таких людей, де б їх не зустрів, смертельним боєм б'ю (Григорій Тютюнник);

Не раз і не два його [Халимона] смертним боєм били дядьки, але він був живучим, наче тхір (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бій — (бойові дії противників) сутичка, зіткнення, битва, заст. брань. Словник синонімів Полюги
  2. бій — бій іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бо́ю Орфографічний словник української мови
  3. бій — Сутичка, БИТВА, (рукопашний) січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ. Словник синонімів Караванського
  4. бій — [б'ій] бойу, ор. бойеим, м. (ў) боуйу, мн. боуйі, боуйіў Орфоепічний словник української мови
  5. бій — бою, ч. 1》 Дія за знач. битися 2); бійка. 2》 Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Смертельний бій. 3》 перен. Змагання, боротьба за що-небудь. 4》 розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. 5》 Дія за знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бій — бій: ◊ бій на ко́нях → кінь Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бій — Де ідуть бої, там є й герої. Війна виявляє справжніх героїв. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. бій — Баталія, битва, бійня, бойня, бойовисько, бойовище, боротьба, брань (заст.), братовбивство, вбивство, герць, двобій, двоборство, зіткнення, змага, костоломня, кровопролиття, пальба, перебійство, переборство, перестрілка, побій, побоїще, побойовисько... Словник синонімів Вусика
  9. бій — ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко). прийма́ти / прийня́ти бій. Фразеологічний словник української мови
  10. бій — БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч. Словник синонімів української мови
  11. бій — Бій, бо́ю, бо́єві, бо́єм, в бою́; бої́, бої́в, боя́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. бій — БІЙ, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. би́тися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Укр.. присл.., 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Коцюб., II, 1955, 399). Словник української мови в 11 томах
  13. бій — Ярус оборонної башти чи стіни, залежно від ролі у захисті споруди і розташування розрізняються варовий, середній і підошовний. Архітектура і монументальне мистецтво
  14. бій — Бій, бою м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Словник української мови Грінченка