бій

БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч., М'ЯСОРУ́БКА підсил. розм. На панів найшов страх. Кожний з їх пам'ятав Корсунську битву, кожний знав, що татари погнали в Крим обох гетьманів і півшоста тисяч поляків (І. Нечуй-Левицький); О, дев'ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв..! (Ю. Яновський); Однорукий.. лапнув за порожній рукав. — Із князем Романом був у бойовищі (А. Хижняк); Кличе Дон князів на бойовисько половецьку знищить ненасить (Н. Забіла); Дивні діла твої, Господи! Чи я в монастирі, чи на полі брані ходжу по трупах убієнних? — метикував отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький); Отак на березі Каяли Брати різнились, бо не стало Крові-вина!.. Допирували Хоробрі русичі той пир (Т. Шевченко); Земля вічних побоїщ... Не раз могутні армії сходились тут на смерть, не раз історія ставила на Перекопі свої терези (О. Гончар); Пройшли, звільнивши путь в боях, в атаках, в січах (М. Бажан); — Що отримають мої лицарі за рать? — Крим заселиш ляхами, — коротко відповів Хмельницький (Р. Іваничук). — Пор. 1. бій.

БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Одного разу прочитали опис повітряного бою трьох наших винищувачів з десятьма "месерами" (Ю. Яновський); Січ же, матінка рідненька, Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась, Ще й гаразд не охрестилась В славних сварах з бузувіром (І. Манжура); В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Л. Смілянський). — Пор. 1. би́тва.

БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері (Григорій Тютюнник); Великдень був Данилкові за напасть, бо стільки баталій, скільки одбував він цього великого весняного свята, хватило б іншому хлопцеві на цілий рік (Ю. Яновський); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський); Не стільки жив бурсак наукою, скільки побоїщами з своїми однокласниками (М. Стельмах). — Пор. 1. боротьба́.

БОРОТЬБА́ (за що — діяльність, спрямована на створення, досягнення чого-небудь), БИ́ТВА підсил., БІЙ підсил. поет. Боротьба за якість продукції; Життєлюбці, майстри, Чудотворці в труді, Аж дивується всесвіт тій вдачі. У ділах — мудреці, у піснях — молодці, А у битві за правду — гарячі (М. Нагнибіда); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (В. Сосюра).

ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙ розм., ЛУ́ПКА розм., ХЛЬОСТ (ХЛЬОСТА) розм., ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., ПРИПА́РКА ірон., ЛУ́ПЕНЬ діал., ХЛЬО́РА діал., ХАЛАЗІ́Я діал. — Він свою першу жінку канчуком сік, — і вмерла, бідна, від його побоїв (І. Франко); Софії хотілося розчинити вікно, припинити це жорстоке биття, але сусіда вже й сам випустив з рук козу (А. Шиян); — Невже це мій син? ..І оце він у вас — без грозьби та бійки — підлогу миє? (О. Гончар); Бою більше не буде, а під арешт саджатимуть (Словник Б. Грінченка); — Нехай уже буде вам ся потіха за ту лупку, що ви через мене дістали (переклад М. Лукаша); Іноді.. йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський); — Ніжиться, мажеться, аж слина йому котиться.. Так би, здається, взяв його та й такої хльости йому задав!.. (В. Винниченко); (2-а дівчина:) Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); — Хочесь вам Різо́к та буків скоштувати?.. Таку прочуханку задам, Що й внуки будуть пам'ятати! (І. Франко); Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись.. — Добре, — каже, — парять у нас у січовій лазні.. Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш); Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розходжує (чоловік) з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко).

ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. (покарання побоями); СТЯ́ГНЕННЯ (офіційне, за невиконання або порушення чогось); САМОСУ́Д (самочинне, без відома влади, суду). Те, що командир полку не поклав на нього жодного покарання, а, навпаки, дав йому важливе доручення, особливо бентежило (Л. Смілянський); В дитинстві я прекрасну казку чув Про Прометея, мужнього титана, Що з неба для людей огонь приніс, Не побоявшись Зевсової кари (Л. Дмитерко); — Сидить малює, ніби панич... О Господи, за що послав на мене таку покуту?! (Вас. Шевчук); — Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду-звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти (переклад М. Лукаша); Почалися тоді в нас карності щоденні, щоденний плач (Марко Вовчок); — Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу, Воріженькам в розправу! (пісня); Екзекуція мала відбутися на очах усього села — аби ні в кого не виникало сумнівів щодо твердості місцевої влади (М. Олійник); (2-а дівчина:) Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); Дав же він йому тюжки — буде пам'ятати, як лаятись (Словник Б. Грінченка); Намісник засудив винуватця до шибениці, а перед тим, як повісити, мали провести його по місту з батоговим боєм (переклад М. Лукаша); Замість існуючих багатьох дисциплінарних стягнень (у Кодексі про працю) запроваджуються два: догана і звільнення (з газети).