більше
БІ́ЛЬШЕ, рідше БІЛЬШ, присл.
1. Вищ. ст. до бага́то 2.
А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх збиралось (Марко Вовчок);
– Знов подумала: .. що буде – те й буде! Більше, кажуть, копи лиха не буде (Панас Мирний);
Весна була чудова в білому цвіті, але осінь він любив більше (В. Підмогильний);
Нас, кажуть, більше за добру європейську державу (О. Довженко);
Для позначення назв двох і більше предметів уживається іменник у формі множини (з навч. літ.).
2. Уживається в реченнях із запереченням не у знач. далі, надалі, потім, після цього, вже і т. ін.
Лукина мала надію, що мати не буде більш говорити про тих багатирів (І. Нечуй-Левицький);
Тут вже ніколи не ступить більше моя нога (М. Коцюбинський).
3. Переважно, здебільшого.
Були між ними [подорожніми] більш вірмени та гречини, а московського купця й духу не було (Д. Мордовець);
В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький);
Мені зима було теж так розстроїла здоров'я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка).
4. тільки більш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл.
Скоро напишу тобі більш детально про своє життя і його умови (М. Коцюбинський);
З'являється Острожин.., рухи ще більш несамовиті (Леся Українка).
Щоб (коли́) не сказа́ти бі́льше (гі́ршого) див. сказа́ти.
○ (1) Бі́льше (більш) то́го, що.., у знач. присл. – скоріше, швидше, ймовірніше.
Після свят не знаю, чи будемо в Києві, більш того, що ні (Леся Українка);
(2) Більш за все <�Більш усьо́го> <�Бі́льше всьо́го>, у знач. присл. – найбільше.
Тут [на ярмарку] .. більш усього купчиться молодиць коло сковорід, мисок та глечиків (Марко Вовчок);
Тим па́че (бі́льше), що... див. па́че.
◇ (3) Бі́льше (більш) нічо́го – та й усе, та й годі, і тільки.
А довелось на чужині Тілько сльози лити! Більш нічого (Т. Шевченко);
Да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди див. ні́куди;
(4) І того́ бі́льше – ще більшою мірою.
– І вже, дочко! – одказує Мотря, – не зажалієш батька в наймах, так і мене... Коли замолоду ніхто не жалував, то на старість – і того більше (Панас Мирний);
(5) Ні більш ні менш – саме так, якраз.
[Жирондист:] Ідея – вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш ні менш (Леся Українка);
Нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється, не зостає́ться, рідко не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не зали́ши́лося, не зоста́лося, рідко не оста́лося і т. ін.) [, як] див. лиша́тися;
Нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) див. нога́;
Ноги́ моє́ї [бі́льше] не бу́де див. бу́ти;
Щоб ноги́ [бі́льше] не було́ див. бу́ти.
Значення в інших словниках
- більше — (вищ. ст. до багато) р. більш, дужче, гірше, сильніше. Словник синонімів Полюги
- більше — бі́льше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- більше — рідше більш, присл. 1》 Вищ. ст. до багато 2). Більш за все ; Більш усього ; Більше всього — найбільше. Більш-менш — приблизно, якоюсь мірою. Ні більш, ні менш [як ...] — саме, якраз так; так само, як ... 2》 Уживається в реченнях із запереченням не у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- більше — див. здебільшого Словник синонімів Вусика
- більше — да́лі (бі́льше) (й (вже)) ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Фразеологічний словник української мови
- більше — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Словник синонімів української мови
- більше — Бі́льше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- більше — БІ́ЛЬШЕ, рідше БІЛЬШ, присл. 1. Вищ. ст. до бага́то 2. А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх збиралось (Вовчок, І, 1955, 174); — Знов подумала: ..що буде — те й буде! Більше, кажуть, копи лиха не буде (Мирний, І, 1954, 73). Словник української мови в 11 томах