більше

Значення в інших словниках

1. більше — бі́льше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. більше — рідше більш, присл. 1》 Вищ. ст. до багато 2). Більш за все ; Більш усього ; Більше всього — найбільше. Більш-менш — приблизно, якоюсь мірою. Ні більш, ні менш [як ...] — саме, якраз так; так само, як ... 2》 Уживається в реченнях із запереченням не у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. більше — БІ́ЛЬШЕ, рідше БІЛЬШ, присл. 1. Вищ. ст. до бага́то 2. А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх збиралось (Марко Вовчок); – Знов подумала: .. що буде – те й буде!... Словник української мови у 20 томах
4. більше — див. здебільшого Словник синонімів Вусика
5. більше — да́лі (бі́льше) (й (вже)) ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Фразеологічний словник української мови
6. більше — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Словник синонімів української мови
7. більше — Бі́льше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. більше — БІ́ЛЬШЕ, рідше БІЛЬШ, присл. 1. Вищ. ст. до бага́то 2. А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх збиралось (Вовчок, І, 1955, 174); — Знов подумала: ..що буде — те й буде! Більше, кажуть, копи лиха не буде (Мирний, І, 1954, 73). Словник української мови в 11 томах