більший

БІ́ЛЬШИЙ, а, е.

Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж).

Отаман думав, що схопить зараз Івана: підійшов, та де там, Іван утроє більший (з переказу);

Страх більший від переполоху (Номис);

Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст – той розум більший має (Л. Глібов);

Брянський бачив, що сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж будь-коли, чекали бою (О. Гончар);

Що важливіше газетне повідомлення, то більший шрифт використовують для набору заголовків (з наук.-попул. літ.);

Число a більше від числа b, якщо різниця a — b – додатне число (з навч. літ.);

// рідко, розм. Сильніший, могутніший, значиміший і т. ін.

Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваоф, був із ним (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// рідко, розм. Старший над усіма, вищий за статусом.

Ви думаєте, – вела дівчина, – що коли дістали посаду на фабриці, то зробились уже більший за всіх (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більший — бі́льший прикметник, вищий ступінь від: вели́кий Орфографічний словник української мови
  2. більший — -а, -е. Вищ. ст. до великий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. більший — Більший пан, кращий крам. Чим більший багач, тим він краще одягається. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. більший — вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. Фразеологічний словник української мови
  5. більший — Бі́льший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. більший — БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні — з прийм. від, за або спол. ніж). Страх більший від переполоху (Номис, 1864, № 4400); Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах