1. Словник української мови в 11 томах

більший

БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні — з прийм. від, за або спол. ніж).

Страх більший від переполоху (Номис, 1864, № 4400);

Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр., 1957, 90);

Брянський бачив, що сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж будь-коли, чекали бою (Гончар, І, 1954, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більший — бі́льший прикметник, вищий ступінь від: вели́кий Орфографічний словник української мови
  2. більший — -а, -е. Вищ. ст. до великий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. більший — БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж). Отаман думав, що схопить зараз Івана: підійшов, та де там, Іван утроє більший (з переказу); Страх більший від переполоху (Номис); Мишва таку приміту знає... Словник української мови у 20 томах
  4. більший — Більший пан, кращий крам. Чим більший багач, тим він краще одягається. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. більший — вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. Фразеологічний словник української мови
  6. більший — Бі́льший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)