більший
вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН України); Фундаментальним (дослідженням) найбільшою мірою притаманна наукова невизначеність, тобто відсутність однозначного зв’язку між затратами і результатами (Вісник НАН України).
у вели́кій (значні́й, бі́льшій і т. ін.) мі́рі . Переважно, здебільшого тощо. Тут (у гірських умовах) загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський); Не вийде з неї (людини) генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- більший — бі́льший прикметник, вищий ступінь від: вели́кий Орфографічний словник української мови
- більший — -а, -е. Вищ. ст. до великий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж). Великий тлумачний словник сучасної мови
- більший — БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж). Отаман думав, що схопить зараз Івана: підійшов, та де там, Іван утроє більший (з переказу); Страх більший від переполоху (Номис); Мишва таку приміту знає... Словник української мови у 20 томах
- більший — Більший пан, кращий крам. Чим більший багач, тим він краще одягається. Приповідки або українсько-народня філософія
- більший — Бі́льший, -ша, -ше; -ші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- більший — БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні — з прийм. від, за або спол. ніж). Страх більший від переполоху (Номис, 1864, № 4400); Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах