1. Словник української мови у 20 томах

білявенький

БІЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до біля́вий.

А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка (Г. Квітка-Основ'яненко);

Матері ішли і діти, І білявеньке дівча Розсипало сині квіти (А. Малишко);

В епідемії “чернівецького облисіння” потерпіли головним чином білявенькі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білявенький — біля́венький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білявенький — -а, -е. Пестл. до білявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білявенький — див. білий; білявий Словник синонімів Вусика
  4. білявенький — БІЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до біля́вий. А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка (Кв.-Осн., II, 1956, 423); Матері ішли і діти, І білявеньке дівча Розсипало сині квіти (Мал., За.. морем, 1950, 131). Словник української мови в 11 томах
  5. білявенький — Білявий, -а, -е Бѣлокурый, блондинъ. Рудч. ЧП. 214. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. н. п. ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює. КС. 1883. І. 217. Словник української мови Грінченка