бірюза
БІРЮЗА́, и́, ж.
Непрозорий напівкоштовний камінь блакитного або блакитнувато-зеленого кольору.
І небу подібна лежить бірюза (М. Хвильовий);
Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових, І заквітчавсь вінцем із бірюзи (А. Кримський);
Люлька прикрашена орнаментальною різьбою та інкрустована опалом, бірюзою (з наук. літ.);
* Образно. Сяє хмара білокрила, Квітне неба бірюза (А. Малишко);
* У порівн. Хвилі то сині-сині, як бірюза, то фіолетові (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бірюза — бірюза́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бірюза — Бирюза — turquoise (biryusa) — Türkis, Kallait – мінерал. Склад: Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях — Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg та ін. Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6-2,84. Гірничий енциклопедичний словник
- бірюза — -и, ж. Непрозорий дорогий камінь голубого або голубувато-зеленого кольору; використовується для прикрас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бірюза — бірюза́ (тур. piruza, з перс. пірозе) мінерал класу фосфатів, переважно блакитного або зеленого кольору. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
- бірюза — Блакитний або блакитно-зелений мінерал, водневий фосфат міді та алюмінію; дорогоцінний благородний камінь; використовують здавна. Універсальний словник-енциклопедія
- бірюза — БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці.. Словник синонімів української мови
- бірюза — БІРЮЗА́, и́, ж. 1. Непрозорий дорогий камінь голубого або голубувато-зеленого кольору; використовується для прикрас. Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових, І заквітчавсь вінцем із бірюзи (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах