1. Словник української мови у 20 томах

бірюзовий

БІРЮЗО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бірюза́.

Бірюзові поклади;

// Зробл. з бірюзи.

Вгледівши його кремезну бородату постать та в руках важкі бірюзові чотки, правовірні віддадуть належну йому пошану (Іван Ле).

2. Який має колір бірюзи; ніжно-голубий.

Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця, оббиті .. яскравим бірюзовим бархатом із позолотою (О. Ільченко);

* Образно. Над Шварцвальдом пливла осінь, тиха й бірюзова (О. Донченко);

Далекий клекіт стояв у бірюзових просторах і був неясний і смутний (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бірюзовий — бірюзо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бірюзовий — -а, -е. 1》 Прикм. до бірюза. || Зробл. з бірюзи. 2》 Який має колір бірюзи; ніжно-голубий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бірюзовий — див. голубий Словник синонімів Вусика
  4. бірюзовий — БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  5. бірюзовий — БІРЮЗО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до бірюза́; // Зробл. з бірюзи. Вгледівши його кремезну бородату постать та в руках важкі бірюзові чотки, правовірні віддадуть належну йому пошану (Ле, Міжгір’я, 1953, 137). 2. Який має колір бірюзи; ніжно-голубий. Словник української мови в 11 томах