вабливість

ВАБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. вабли́вий.

Уляна – незрозуміла, дивна, чимось небезпечна й чимось, неначе чар, ваблива. Я глибоко відчував ту вабливість, той чар, боявся його й ішов на нього (Ю. Мушкетик);

Для вчителя літератури мандрівна проза – це щаслива нагода повести мову про неосяжність і красу світу, вабливість мандрів і природне бажання кожної людини якомога більше побачити й почути (із журн.).