вага

ВАГА́¹, и́, ж., тільки одн.

1. Важкість (у 1 знач.) кого-, чого-небудь, яка звичайно визначається зважуванням.

Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (І. Франко);

За витоптані буряки Митько приніс бабі Христі щуку вагою в п'ять кілограмів (О. Донченко);

Поринаючи в ці думки, Мар'ян навіть відчув вагу коси у руках (М. Стельмах);

// перев. чого, перен. Щось важке, обтяжливе, яке приносить клопоти, проблеми і т. ін.; тягар.

Тяжко віку доживати під вагою самотини (М. Вороний);

Весь час мав вигляд людини, що на своїх плечах носить таку вагу обов'язків, яку не кожний витримать може (В. Винниченко).

2. Важкий предмет (предмети), тягар, вантаж і т. ін.

А так як на одному коні далеко не заїдеш і багато ваги не завезеш, то вони спрягались кіньми (І. Нечуй-Левицький);

Три тіні зігнулися під якоюсь вагою – щось несуть на плечах (Панас Мирний);

Зеленим пушком кучерявилась дрібненька і напрочуд тонка травиця, для якої і краплина роси була вагою (М. Стельмах);

* Образно. На серце моє, на голову, на всеньке тіло вагою налягло лихо (М. Коцюбинський).

3. Те саме, що ва́ги.

Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки – таке важке, що й не зважити на вазі! (Марко Вовчок);

На піддашші біля комори – вага. І біля неї купа людей, мішки (А. Головко);

Та на якій вазі важити сумління і материнську любов? (Р. Іваничук).

4. фіз. Сила, з якою тіло, що перебуває в полі тяжіння, діє на горизонтальну опору чи розтягує підвіс, на якому його підвішено.

Вага тіла залежить від його прискорення. Наприклад, у ліфті, що рушає вгору, вага тіла збільшується на величину, пропорційну прискоренню ліфта, а у ліфті, який спускається додолу, вага тіла зменшується на величину, пропорційну його прискоренню (з наук.-попул. літ.);

Одиницею виміру ваги в Міжнародній системі одиниць СІ є ньютон (з навч. літ.).

5. Спосіб зважування, прийнятий у якійсь сфері діяльності.

Вага брутто;

Вага нетто.

6. перен. Значення, вплив.

Чергове зібрання берлінської організації, одне з нуднуватих досі, безживних зібрань, раптом стає цікаве, повне змісту й ваги (В. Винниченко);

Нові завдання тривожили його допитливий мозок, нові досліди величезної ваги стояли перед ним (О. Донченко);

Економічне процвітання та політична вага України перебувають у площині відновлення статусу великої держави. Альтернативою є буферна зона між Євросоюзом та дезінтегрованою СНД (з публіц. літ.).

Спра́ва [величе́зної (вели́кої)] держа́вної (світово́ї) ваги́ див. спра́ва¹.

△ (1) Абсолю́тна вага́ насі́ння – виражена в грамах вага 1000 зернин, узятих без вибору із загальної маси очищеного насіння.

Додаткове штучне запилення соняшника збільшує абсолютну вагу насіння, поліпшує його якість (з наук.-попул. літ.);

(2) А́томна вага́, заст. – те саме, що А́томна ма́са (див. ма́са).

За пропозицією Джона Дальтона атомна вага, що дорівнює одиниці, умовно була приписана водню (із журн.);

Важка́ вагова́ катего́рія <�Важка́ вага́> див. катего́рія;

(3) Жива́ вага́ – вага живої тварини.

Тваринники одержують плату залежно від виробленої продукції (надою молока, приросту живої ваги тварин, настригу вовни тощо) (з наук. літ.);

(4) Забі́йна вага́ – вага туші з жиром без шкіри, голови, ніг і нутрощів.

Забійна вага свиней вища, ніж інших сільськогосподарських тварин (з наук. літ.);

(5) Зчіпна́ вага́, зал. – вага, яка припадає на ведучі колеса локомотива.

В окремих випадках тягове зусилля не перевищує 10–15 % зчіпної ваги машини (з наук. літ.);

Легка́ вагова́ катего́рія <�Легка́ вага́> див. катего́рія;

(6) Молекуля́рна вага́, фіз., хім. – маса молекули в одиницях атомної маси.

Практично молекулярна вага дорівнює сумі мас усіх атомів, які входять до складу молекули (з наук. літ.);

Напівважка́ вагова́ катего́рія <�Напівважка́ вага́> див. катего́рія;

(7) Об'є́мна вага́ – вага певної одиниці об'єму чого-небудь.

Об'ємна вага повітря залежить від його температури, барометричного тиску та вологості (з наук. літ.);

(8) Пито́ма вага́:

а) (фіз.) величина, яка дорівнює відношенню ваги тіла до його об'єму.

У Міжнародній системі одиниць питому вагу вимірюють у H/м³, де H – вага (з наук.-попул. літ.);

б) (кого, чого, перен.) роль, значення або місце кого-, чого-небудь у чомусь.

Узагалі вагомою рисою фольклорного творчого процесу в прозових творах є все помітніше зменшення питомої ваги казково-легендарних елементів у новотворах (з наук. літ.);

Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили (із журн.);

(9) Польо́тна вага́, ав. – вага літака або іншого літального апарата з вантажем перед польотом.

Загальна польотна вага чотиримоторного літака Н-209 під час старту мала становити близько 35 тонн (з наук.-попул. літ.);

Сере́дня вагова́ катего́рія <�Сере́дня вага́> див. катего́рія;

(10) Суха́ вага́ мото́ра (автомобі́ля), техн. – вага мотора (автомобіля) без рідин, мастил, пального, необхідних для його експлуатації.

Суха вага автомобіля “Феррарі 410” досягала 1200 кг (з газ.);

Продаються човнові мотори “Ямаха”. Суха вага – 55,5 кг (з Інтернету);

(11) Чи́ста вага́ – вага чого-небудь без упаковки, тари.

Одержаний затарений товар приймають за чистою вагою (вага нетто), тобто за вирахуванням ваги тари (з наук.-попул. літ.).

◇ (12) Аж вага́ з груде́й спа́ла у кого і без дод. – кому-небудь стало набагато легше, спокійніше і т. ін.

Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський);

Бу́ти / ста́ти у вазі́ див. бу́ти;

Зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти (зогна́ти) жир (вагу́) див. зганя́ти;

Кла́сти / покла́сти на ча́шу ваги́ див. кла́сти;

Ма́ти вагу́ див. ма́ти²;

Набува́ти (набира́ти) / набу́ти (набра́ти) ваги́ див. набува́ти¹;

(13) На вагу́ зо́лота:

а) який має першорядне значення, велику цінність; надзвичайно важливий.

– От маслини... Річ, на перший погляд, наче несмачна й нікому не потрібна. А насправді – на вагу золота. Делікатес (Л. Дмитерко);

– Це у вас [у Середній Азії] вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає (Ю. Збанацький);

– Та звісно, як у степу... Вода на вагу золота (О. Гончар);

Люди .. жадібно прислухалися до оголошення місцевого радіо. Інформація була на вагу золота (Ю. Щербак);

б) (зі сл. цінуватися, цінитися і т. ін.) дуже дорого, високо.

Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота (В. Козаченко);

Горіхова фанера цінується на вагу золота (із журн.);

Ішла війна, військові льотчики цінилися на вагу золота, бо не так легко можна навчити літати (з газ.);

Надава́ти / нада́ти зна́чення (ваги́, ці́нності) див. надава́ти²;

Ходи́ти важко́ю (тяжко́ю), рідко на вазі́ (заст. в тя́жі) див. ходи́ти;

Центр ваги́ див. центр;

Як (мов, ні́би і т. ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе] див. скида́ти.

ВАГА́², и́, ж., тільки одн., заст.

Те саме, що вага́ння.

Ревуть, лютують вороги. Козацтво преться без ваги – І покотились яничари (Т. Шевченко);

[Доля:] Ти стоптав дивоцвіти без ваги попід ноги (Леся Українка);

[Мотря:] Гадаєш – жінка я пуста i пустословна [пустослівна]? Гадаєш – пiсня я любовна, повна томлячої жаги, кохання без ваги? (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вага — (прилад для важення) ваги, вагівниця, (з коромислом) терези; (те, що важить) вантаж, тягар. Словник синонімів Полюги
  2. вага — вага́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. вага — Вага́. Вага, терези. ● Класти вагу (на щось), покладати вагу (на щось) — зважати на щось, надавати увагу чомусь. Не знаю, як ви думаєте про ту опінію; я кладу на ню мало ваги (Маковей, Листи, 546-547)... Українська літературна мова на Буковині
  4. вага — (чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість, У ФР. вплив; (для зважування) ВАГИ. Словник синонімів Караванського
  5. вага — [вага] -ги, д. і м. ваз'і, мн. вагие, ваг дв'і ваги Орфоепічний словник української мови
  6. вага — -и, ж., тільки одн. 1》 фіз. Сила, з якою тіло притягується до центра Землі на даній географічній широті. У побуті вагою називають масу тіла, речовини та ін. Вага брутто — вага товару разом із внутрішньою та зовнішньою упаковкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. вага — (-и) ж.; комп. Розмір файла (в метрах). Авік вагою сімсот метрів. Синишин, 24. Словник жарґонної лексики української мови
  8. вага — I вантаж, грузило, ноша, тягар II див. ваги Словник синонімів Вусика
  9. вага — I прилад для вимірювання маси тіл; розрізняють ваги: важільні (напр., шалькові, циферблатні), пружинні. електричні, електронні; для зважування великих мас використовують в., одне плече якої в 10 раз більше від ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. вага — аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). на вагу́ зо́лота. Фразеологічний словник української мови
  11. вага — АВТОРИТЕ́Т (визнана за ким-небудь перевага в судженнях про що-небудь, в знаннях, у вирішенні чого-небудь), АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ВАГА́, ПРЕСТИ́Ж, ВПЛИВ. Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого (Г. Словник синонімів української мови
  12. вага — Вага́, -ги́, -зі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. вага — ВАГА́, и́, ж., тільки одн. 1. Важкість (у 1 знач.) предмета, що звичайно визначається зважуванням. Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Фр. Словник української мови в 11 томах
  14. вага — Вага, -ги ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Г. Барв. 324. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. Рудч. Чп. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Словник української мови Грінченка