1. Словник української мови у 20 томах

вагарка

ВАГА́РКА, и, ж.

Жін. до вага́р.

Жила собі, працювала вагаркою (Остап Вишня);

Серед зміни прибігла вагарка (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагарка — вага́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вагарка — -и. Жін. до вагар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагарка — ВАГА́РКА, и, ж. Жін. до вага́р. Жила собі, працювала вагаркою (Вишня, II, 1956, 35); Серед зміни прибігла вагарка (Ткач, Крута хвиля, 1956, 191). Словник української мови в 11 томах