1. Словник української мови у 20 томах

вагуватися

ВАГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал.

1. Вагатися.

Борис хвилю вагувався, немов шукаючи слів (І. Франко);

Ще перед самим порогом Сенькової хати вагувався Славко, чи йти йому доразу досередини, чи, може, заждати, аж Краньцовський його сам закличе (Л. Мартович).

2. Сваритися, сперечатися.

Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому [в домі] (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагуватися — Вагува́тися: — вагатися [51] вагува́тися: не мочь рѣшиться [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. вагуватися — вагува́тися дієслово недоконаного виду вагатися; сперечатися діал. Орфографічний словник української мови
  3. вагуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. 1》 Вагатися. 2》 Сваритися, сперечатися. 3》 Мірятися силами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вагуватися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. вагуватися — ВАГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. 1. Вагатися. Борис хвилю вагувався, немов шукаючи слів (Фр., III, 1950, 35). 2. Сваритися, сперечатися. Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Барв., Онов.., 1902, 536). Словник української мови в 11 томах
  6. вагуватися — Вагуватися, -гуюся, -єшся гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. Словник української мови Грінченка