вагуватися

ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал., ОТЯГА́ТИСЯ діал., ОТЯ́ГУВАТИСЯ діал. Тепер Соломія вагалась, у якому напрямку йти (М. Коцюбинський); Не роздумуючи довго, скочила (Маруся) вниз з високої скельки (Г. Хоткевич); Скорбне серце моє Потішаєте ви (думи)!.. Де хитається ще, Сумнівається ще Ум (І. Франко); Він усе чогось м'явся, видимо, бажаючи щось сказати, та не насмілюючись (Б. Грінченко); Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо... (Панас Мирний); Жінки виважують окрайчики на долонях, муляються (Григорій Тютюнник); — Що ж вам про неї (героїню) розповісти? — мулився голова, видно, не знаючи, що саме треба від нього оцьому лисому суб'єктові (О. Гончар); Вона не вагується показати перед всіма людьми свою любов (Марко Вовчок); А вона все варується мені сказати, тільки гляне та зчервоніє (Марко Вовчок); Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура (П. Куліш); Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (І. Франко).

СВАРИ́ТИСЯ без додатка, з ким (дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь тощо), ПЕРЕСВА́РЮВАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ розм., ГАРИ́КАТИСЯ розм., ГИ́РКАТИСЯ розм., ГА́РКАТИСЯ розм., ЗМАГА́ТИСЯ розм. рідше, ВАДИТИСЯ діал., ВАГУВА́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИСЯ діал.; ПІКІ́РУВАТИСЯ (обмінюватися гострими словами); СКАНДА́ЛИТИ (вчиняти особливо гостру, галасливу сварку, що набуває розголосу); ЛА́ЯТИСЯ, ПАПЛЮ́ЖИТИСЯ розм. (ображати один одного лайливими словами); ЗАДИРА́ТИСЯ з ким, ЗАЇДА́ТИСЯ з ким (починати сварку); БАТЬКУВА́ТИСЯ (особливо грубо). Чи то раз бува, що чоловік із жінкою сваряться? (Леся Українка); (Мусій:) Як маємо гризтись та свариться, Давайте будемо краще мириться (М. Кропивницький); Гризеться (Лукія Назарівна) з директором, ніколи, здається, між ними миру нема (О. Гончар); Старий знову чогось не помирився із сином і навіть у Святвечір знайшов час гарикатись (М. Стельмах); Діти щебечуть під вікном, не гиркаються (В. Кучер); (Рябина:) Оба вони (писар і корчмар).. потаємно гаркаються (І. Франко); Соломія.. реготалась, неначе вона й не змагалась і не лаялась з Романом того-таки дня (І. Нечуй-Левицький); Не зжиться двом добрим молодцям: Із-за мене все вадяться вони (І. Франко); Він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче і вони щодня вагуються (Ганна Барвінок); Судія.. говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався (І. Франко); Мсьє і мадам Енно, пікіруючися гострими слівцями з приводу щойно пережитих пригод, стояли поруч на носі катера (Ю. Смолич); — А батько, мати дома? — Дома. — Що ж вони роблять? — Лаються (Панас Мирний); Ледаркуватий, добродушний.. Піхтір не любив задиратись з хлопцями (С. Васильченко); Віктор рішуче приступив до Тимка: — Чого ти заїдаєшся? (Ю. Збанацький). — Пор. 1. посвари́тися.