вагуватися

Значення в інших словниках

1. вагуватися — Вагува́тися: — вагатися [51] вагува́тися: не мочь рѣшиться [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
2. вагуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. 1》 Вагатися. 2》 Сваритися, сперечатися. 3》 Мірятися силами. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вагуватися — ВАГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. 1. Вагатися. Борис хвилю вагувався, немов шукаючи слів (І. Франко); Ще перед самим порогом Сенькової хати вагувався Славко, чи йти йому доразу досередини, чи, може, заждати, аж Краньцовський його сам закличе (Л. Словник української мови у 20 томах
4. вагуватися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
5. вагуватися — ВАГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. 1. Вагатися. Борис хвилю вагувався, немов шукаючи слів (Фр., III, 1950, 35). 2. Сваритися, сперечатися. Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Барв., Онов.., 1902, 536). Словник української мови в 11 томах
6. вагуватися — Вагуватися, -гуюся, -єшся гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. Словник української мови Грінченка