вайлувато
ВАЙЛУВА́ТО.
Присл. до вайлува́тий.
Настя піднесла джурам по чарці. Вони вайлувато вклонилися (З. Тулуб);
Край поля біліють тільки гуси, які, вайлувато переступаючи, тикають носами в стерню (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вайлувато — вайлува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вайлувато — Присл. до вайлуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вайлувато — ВАЙЛУВА́ТО. Присл. до вайлува́тий. Настя піднесла джурам по чарці. Вони вайлувато вклонилися (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Край поля біліють тільки гуси, які, вайлувато переступаючи, тикають носами в стерню (Панч, Ерік.., 1950, 77). Словник української мови в 11 томах