1. Словник української мови в 11 томах

вайлувато

ВАЙЛУВА́ТО. Присл. до вайлува́тий.

Настя піднесла джурам по чарці. Вони вайлувато вклонилися (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60);

Край поля біліють тільки гуси, які, вайлувато переступаючи, тикають носами в стерню (Панч, Ерік.., 1950, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вайлувато — вайлува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вайлувато — Присл. до вайлуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вайлувато — ВАЙЛУВА́ТО. Присл. до вайлува́тий. Настя піднесла джурам по чарці. Вони вайлувато вклонилися (З. Тулуб); Край поля біліють тільки гуси, які, вайлувато переступаючи, тикають носами в стерню (П. Панч). Словник української мови у 20 томах