вайлуватість
ВАЙЛУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. вайлува́тий.
Навіть вайлуватість, що була властива йому, зараз не могла приховати його внутрішньої неврівноваженості (Гур., Друзі.., 1959, 97).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вайлуватість — вайлува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вайлуватість — -тості, ж. Властивість за знач. вайлуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вайлуватість — ВАЙЛУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. вайлува́тий. Подумати тільки, які прекрасні риси проявилися у юнака; де поділася його вайлуватість, навіть незграбність? (В. Словник української мови у 20 томах