1. Словник української мови у 20 томах

вайлуватість

ВАЙЛУВА́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. вайлува́тий.

Подумати тільки, які прекрасні риси проявилися у юнака; де поділася його вайлуватість, навіть незграбність? (В. Владко);

Опинившись у друкарні “Червоного степу”, Генріх Теодорович при всій своїй вайлуватості (чималим черевом він спершу нагадував нашим дівчатам буржуя з плаката) швидко освоївся з новим своїм становищем (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вайлуватість — вайлува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вайлуватість — -тості, ж. Властивість за знач. вайлуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вайлуватість — ВАЙЛУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. вайлува́тий. Навіть вайлуватість, що була властива йому, зараз не могла приховати його внутрішньої неврівноваженості (Гур., Друзі.., 1959, 97). Словник української мови в 11 томах