вал

ВАЛ¹, у, ч.

1. Значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною або господарською метою.

Було, полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (І. Котляревський);

Тепер валом обнесли [став], од села одгородили – водопою нема (Панас Мирний);

Косінський з Ничипором оглядали п'ятківські фортеці. Високі земляні вали в дубових зрубах, а за ними – глибокі, непролазні сніги в ровах (Іван Ле);

Помалу підбитий танк, мов ранений, ступав і вдарився об мерзлий насип валу (І. Гончаренко);

// Велике, перев. природне нагромадження чого-небудь (каміння, криги, уламків земних порід і т. ін.), що тягнеться на значну відстань.

Верх [гори] сам був голий, але понижче був цілий вал каміння, звалищ і вивертів (І. Франко);

Крижаний вал виріс на тридцять метрів заввишки, прокотився кількасот метрів і, простягшись на кілька кілометрів, зупинився (М. Трублаїні).

2. Купка сіна, соломи і т. ін., в яку згрібається покіс (у 1 знач.).

Так і горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю (Ганна Барвінок);

* Образно. А він нею [косою], батьку, косить Не трави, а душі, Таки людські, добрі душі, І кладе валами... (Ю. Федькович).

3. Висока хвиля.

Сильніше подиха холод, зростають вали на морі, і верхи, один за другим, пробиваються з білої піни (М. Коцюбинський);

Очі Женчика забігали між вхідною брамою, яка беззвучно замкнулася позаду, й барнаво-пінястими водяними валами (Б. Антоненко-Давидович);

Певно, десь у його [моря] далині починався шторм і котив свої вали до кам'янистих берегів (В. Кучер).

4. перен. Суцільна маса чого-небудь, яка рухається довгою смугою.

Вітер перекочував через місяць вали чорних хмар (О. Донченко);

Штурмовий залп. Сталевий шторм. Вал вогню і грому (М. Бажан);

Вогневий вал насувався на окопи (В. Собко).

◇ (1) Дев'я́тий вал:

а) за повір'ям – найсильніша і найнебезпечніша хвиля під час морської бурі.

Дев'ятий вал. Ні неба, ні моря, ні бурі, ні корабля – тільки всезмиваюча стіна води (П. Загребельний);

б) символ грізної небезпеки або найвищого вияву, піднесення чого-небудь.

“Товариші!.. Скоріш нагору! До зброї всі! У місті ворог!” – глухо вдарив у підвал стрільби страшний дев'ятий вал (В. Сосюра);

Це стара Умань. Криваве місце, де розбився дев'ятий вал Коліївщини (Б. Антоненко-Давидович).

ВАЛ², у, ч.

Товсті нитки з клоччя.

Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом (Номис);

Проїжджаючи побіля переднього воза, ви бачите, що з-під його халабуди визирає на вас .. дівчинка з заплетеною в косах замість кісників вірьовочкою з валу (Панас Мирний);

Марічка вал пряде на мішки (В. Кучер).

ВАЛ³, а, ч.

Одна з найголовніших деталей машин і механізмів, що обертається навколо своєї осі й признач. для передачі руху пов'язаним із нею частинам.

У млині вал (Сл. Гр.);

Великий вал повільно обертається, й цебер з'являється на земній поверхні (О. Донченко);

Для компресора, машини, що, як людина, повітря в груди набирає, потрібно вал обточити (М. Трублаїні);

* У порівн. Наступ наших військ котився по Лівобережжю нестримним сталевим валом (М. Бажан).

△ (1) Карда́нний вал – конструкція, що складається з кількох валів, з'єднаних між собою хрестовинами, і признач. для передачі обертального руху від коробки передач до провідної осі коліс автомобіля, трактора і т. ін.

Карданний вал – конструкція, що передає обертальний момент між осями, які містяться у різних площинах (з навч. літ.);

(2) Колі́нчастий вал – деталь двигуна внутрішнього згоряння або частина кривошипно-шатунного механізму у формі ламаної лінії, що служить для перетворення прямолінійного руху поршня на обертальний.

Деталі, що стосуються тільки машин певного типу: шатуни паровозів, колінчасті вали тракторів і автомобілів (з навч. літ.);

(3) Розподі́льний вал – пристрій, що забезпечує певну послідовність виконання машиною, приладом, апаратом різних операцій і циклічність процесу в цілому.

Усіма рухами верстата керують кулачки, що розміщені на розподільному валу (з навч. літ.).

ВАЛ, у, ч., екон.

Загальний обсяг продукції, виробленої за певний період, у вартісному вираженні.

Основним критерієм господарської діяльності підприємств передбачалося зробити не загальний вал виготовленої продукції, як було раніше, а обсяг її реалізації (з наук. літ.);

Країну була охопила гонитва за валом – тоннами, кілограмами, літрами, метрами тощо (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вал — вал 1 іменник чоловічого роду деталь машини вал 2 іменник чоловічого роду насип; ряд; хвиля; нитки вал 3 іменник чоловічого роду товсті нитки Орфографічний словник української мови
  2. вал — (оборонний) насип, (траншеї) бруствер; (на морі) <�велика> хвиля; У ФР. маса <н. валом валити>; (з клоччя) нитки; (в машинах) вісь, шпиндель. Словник синонімів Караванського
  3. вал — Вал — shaft, bank, embankment — *Welle — 1) В геоморфології — відносно вузька, довга і невисока форма рельєфу. Розрізняють В., створені діяльністю хвиль (берегові В.), рік (прируслові В.), льодовиків (моренні В.), вулканів (кільцеві В.), селів (селеві... Гірничий енциклопедичний словник
  4. вал — I -у, ч. 1》 Високий земляний насип навколо поселення, міста або фортеці для захисту від ворога. || Довгий і високий земляний насип для господарських потреб чи захисту від повені і т. ін. || Що-небудь, нагромаджене високим довгим насипом. 2》 с. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вал — (машин.) валець, (земл.) окіп, (хвилі) бурун Словник чужослів Павло Штепа
  6. вал — вал: ◊ ва́ла роби́ти вул. мати за дурня (ст): Ах, нагла кров! А ще тепер з нас тут вала роблять! (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вал — див. горб; перешкода; укріплення; хвиля Словник синонімів Вусика
  8. вал — Земляний, кам'яний або складної кам'яно-земляно-дерев'яної конструкції насип; призначений переважно для оборони; до пізнього середньовіччя осн. фортифікаційний елемент укріплених городищ. Універсальний словник-енциклопедія
  9. вал — дев’я́тий вал. Найбурхливіший вияв, найбільше піднесення, злет чого-небудь. “Товариші!.. Скоріш нагору! До зброї всі! У місті ворог!” І глухо вдарив у підвал стрільби страшний дев’ятий вал (В. Фразеологічний словник української мови
  10. вал — I. ВАЛ (деталь машини, механізму, що обертається навколо своєї осі й призначена для передачі руху зв'язаним із нею частинам), ЦИЛІ́НДР, РОЛ. Вона уважно оглянула всі вузли (комбайна) — на основних валах намотало (З. Словник синонімів української мови
  11. вал — ВАЛ¹, у, ч. 1. Високий земляний насип навколо поселення, міста або фортеці для захисту від ворога. Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. вал — (лат.) 1. Архітектурний облом, що у перетині складає півкола. Часто вживається в базах колон, прикрашається плетінками або вінками з листів, перев'язаних стрічками (див. також вал четвертний). Архітектура і монументальне мистецтво
  13. вал — Вал, -лу м. 1) Валъ, насыпь. Драг. 85. Вали поосідали і зрівнялись із землею. Стор. II. 97. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Вас. 201. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. Ном. №12551. Словник української мови Грінченка