валуй
ВАЛУ́Й, я́, ч.
Їстівний пластинчастий гриб родини сироїжкових із жовтувато-білою липкою шапкою; сироїжка смердюча.
Ростуть валуї в листяних і змішаних лісах (з наук.-попул. літ.);
М'якоть валуя тверда, груба, з різким запахом; після попереднього вимочування у воді він придатний для соління (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валуй — валу́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- валуй — -я, ч. Неїстівний гриб на товстій ніжці з жовтуватою чи брудно-рудуватою шапкою і неприємним запахом м'якуша; сироїжка смердюча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валуй — ВАЛУ́Й, я́, ч. Неїстівний гриб на товстій ніжці з жовтуватою або брудно-рудуватою шапкою і неприємним запахом м’якуша; сироїжка смердюча. Словник української мови в 11 томах