1. Словник української мови у 20 томах

валувати

ВАЛУВА́ТИ, у́є, недок.

1. Невгамовно гавкати.

За стінами вітряка, в селі, валували собаки (М. Коцюбинський);

Село спало. Вже й парубки обляглися, дівчата сплять досі потомлені, тільки десь на кутку собаки валують (Б. Антоненко-Давидович);

Чабанські пси не валували – вони знали крок Данила (С. Скляренко).

2. Рухатися суцільною масою.

Під казанами горів вогонь, і густий дим клубами валував вгору (І. Нечуй-Левицький);

Я важко піднімаю обличчя й дивлюсь у тьмяність ночі, по той бік річки, звідки шумовинним полум'ям б'ють і валують нестримні потоки вітрів (М. Івченко);

З дверей хлівів, стаєнь валує пара: там, у стайнях, хлівах, стоїть худоба, тремтить з холоду (І. Кириленко);

// Рухатися натовпом або іти нескінченними юрбами, групами.

Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками, як мурашня (А. Головко).

3. кого. Покривати (в 11 знач.) вівцю (про баранів).

Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Гр.);

Пасучи вівці, бачила [Марічка] часто, як .. баран валує вівці (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валувати — валува́ти 1 дієслово недоконаного виду невгамовно гавкати; покривати вівцю — про баранів валува́ти 2 дієслово недоконаного виду рухатися суцільною масою; рухатися натовпом Орфографічний словник української мови
  2. валувати — Ує, -уєш, недок., неперех. 1. Невгамовно гавкати. 2. Рухатися суцільною масою. Дороги валували, як собаки... (ЗД:78). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. валувати — -ує, недок. 1》 неперех. Невгамовно гавкати. 2》 неперех. Рухатися суцільною масою. || Рухатися натовпом або йти нескінченними юрбами, групами. 3》 перех. Про баранів: покривати (вівцю). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. валувати — I (про дим, пару і т.д.), бовдуритися, каблучитися, клуботатися, клуботітися, клубочіте, клубуватися, ковбаситися, кужелити, кужелитися, кушпелити, кушпелитися II див. гавкати Словник синонімів Вусика
  5. валувати — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. валувати — ВАЛУВА́ТИ, у́є, недок. 1. неперех. Невгамовно гавкати. За стінами вітряка, в селі, валували собаки (Коцюб., І, 1955, 353); Чабанські пси не валували — вони знали крок Данила (Скл., Карпати, II, 1954, 288). 2. неперех. Рухатися суцільною масою. Словник української мови в 11 томах
  7. валувати — Валувати, -лую, -єш гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210. Словник української мови Грінченка