валувати
ВАЛУВА́ТИ, у́є, недок.
1. неперех. Невгамовно гавкати.
За стінами вітряка, в селі, валували собаки (Коцюб., І, 1955, 353);
Чабанські пси не валували — вони знали крок Данила (Скл., Карпати, II, 1954, 288).
2. неперех. Рухатися суцільною масою.
Під казанами горів вогонь, і густий дим клубами валував вгору (Н.-Лев., II, 1956, 221);
З дверей хлівів, стаєнь валує пара: там у стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду (Кир., Вибр., 1960, 300);
// Рухатися натовпом або іти нескінченними юрбами, групами.
Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками, як мурашня (Головко, II, 1957, 256).
3. перех. Про баранів: покривати (вівцю).
Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Гр.);
Пасучи вівці, бачила, часто, як.. баран валує вівці (Коцюб., II. 1955, 315).
Значення в інших словниках
- валувати — валува́ти 1 дієслово недоконаного виду невгамовно гавкати; покривати вівцю — про баранів валува́ти 2 дієслово недоконаного виду рухатися суцільною масою; рухатися натовпом Орфографічний словник української мови
- валувати — Ує, -уєш, недок., неперех. 1. Невгамовно гавкати. 2. Рухатися суцільною масою. Дороги валували, як собаки... (ЗД:78). Словник поетичної мови Василя Стуса
- валувати — -ує, недок. 1》 неперех. Невгамовно гавкати. 2》 неперех. Рухатися суцільною масою. || Рухатися натовпом або йти нескінченними юрбами, групами. 3》 перех. Про баранів: покривати (вівцю). Великий тлумачний словник сучасної мови
- валувати — ВАЛУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Невгамовно гавкати. За стінами вітряка, в селі, валували собаки (М. Коцюбинський); Село спало. Вже й парубки обляглися, дівчата сплять досі потомлені, тільки десь на кутку собаки валують (Б. Словник української мови у 20 томах
- валувати — I (про дим, пару і т.д.), бовдуритися, каблучитися, клуботатися, клуботітися, клубочіте, клубуватися, ковбаситися, кужелити, кужелитися, кушпелити, кушпелитися II див. гавкати Словник синонімів Вусика
- валувати — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- валувати — Валувати, -лую, -єш гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210. Словник української мови Грінченка