1. Словник української мови у 20 томах

валютний

ВАЛЮ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до валю́та.

Перебудову довелося розпочинати без валютних резервів на фоні численних аварій через застаріле обладнання підприємств (з наук. літ.);

Валютний обмін;

Валютні надходження.

2. Стос. до валюти.

Класний такий бар, валютний (Ю. Андрухович);

– В нас була валютна білизна, троянди на наволочках! Мої батьки подарували той комплект нам на весілля! (Є. Кононенко);

Банк набуває прав юридичної особи тільки з часу реєстрації його у книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валютний — валю́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. валютний — [вал'утнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. валютний — -а, -е. Стос. до валюти. Валютне законодавство. Валютні резерви. Валютна біржа — біржа, що здійснює купівлю та продаж валюти, а також проводить її котирування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. валютний — валю́тний той, що стосується валюти: в. демпінг, в. курс, в. ринок, в. метал, в. договір. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. валютний — Валю́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. валютний — ВАЛЮ́ТНИЙ, а, е. Стос. до валюти. Хронічна валютна криза стала постійною супутницею капіталізму (Ком. Укр., 7, 1966, 4). Валю́тний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, визначеної в грошових одиницях інших країн. Словник української мови в 11 томах
  7. валютний — рос. валютный все, що стосується валюти: В. договір, В. дефіцит, В. курс, В. ринок. Eкономічна енциклопедія