1. Словник української мови в 11 томах

валютний

ВАЛЮ́ТНИЙ, а, е. Стос. до валюти.

Хронічна валютна криза стала постійною супутницею капіталізму (Ком. Укр., 7, 1966, 4).

Валю́тний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, визначеної в грошових одиницях інших країн.

Велике значення для сталості радянських грошей має валютна монополія, яка забороняє вивіз і довіз радянських грошей з-за кордону (Наука.., 3, 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валютний — валю́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. валютний — [вал'утнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. валютний — -а, -е. Стос. до валюти. Валютне законодавство. Валютні резерви. Валютна біржа — біржа, що здійснює купівлю та продаж валюти, а також проводить її котирування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. валютний — ВАЛЮ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до валю́та. Перебудову довелося розпочинати без валютних резервів на фоні численних аварій через застаріле обладнання підприємств (з наук. літ.); Валютний обмін; Валютні надходження. 2. Стос. до валюти. Словник української мови у 20 томах
  5. валютний — валю́тний той, що стосується валюти: в. демпінг, в. курс, в. ринок, в. метал, в. договір. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. валютний — Валю́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. валютний — рос. валютный все, що стосується валюти: В. договір, В. дефіцит, В. курс, В. ринок. Eкономічна енциклопедія