валюта

ВАЛЮ́ТА, и, ж.

1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (карбованець, крона, долар і т. ін.).

— Ви чудесно розумієте, мій друже, що радянські карбованці цілком достойна валюта, щоб змагатися з доларом (Ле, В снопі.., 1960, 226);

// збірн.

Інфляція [у буржуазних країнах] призводить до зростання спекуляції золотом та іноземною валютою, що також дає прибутки (Вісник АН, 6, 1957, 19).

2. Тип грошової системи, що діє в даній країні.

Золота валюта; Срібна валюта; Паперова валюта;

// Золоті або срібні гроші, які використовуються в міжнародних розрахунках і які забезпечують золотий вміст паперових грошей, що мають обіг в межах даної країни.

3. У вексельних операціях — сума, на яку видано вексель.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюта — валю́та іменник жіночого роду грошові знаки Орфографічний словник української мови
  2. валюта — ВАЛЮТА – ВОЛЮТА Валюта. Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової системи: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта. Волюта. Скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з вічком у центрі. Літературне слововживання
  3. валюта — (іноземна) гроші, грошові знаки, асигнації, банкноти, ок. векселі; ЖМ. золото, коштовності. Словник синонімів Караванського
  4. валюта — [вал'ута] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. валюта — -и, ж. 1》 Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (гривня, крона і т. ін.). || збірн. 2》 Тип грошової системи, що діє в даній країні. Золота валюта. Срібна валюта. Паперова валюта. Базисна валюта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. валюта — Чужігроші Словник чужослів Павло Штепа
  7. валюта — ВАЛЮ́ТА, и, ж. 1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи держави (гривня, крона, долар і т. ін.). Провідні світові валюти – сім основних валют, які мають повну конвертованість і найчастіше використовуються в міжнародних розрахунках... Словник української мови у 20 томах
  8. валюта — (англ. currrency) 1. грошова одиниця певної країни (долар, фунт стерлінгів, гривня тощо); тверда в. – валюта, стійка стосовно власного номіналу, а також курсів інших валют, забезпечена золотом або іншими цінностями; знецінююча... Економічний словник
  9. валюта — див. гроші Словник синонімів Вусика
  10. валюта — валю́та (італ. valuta, від лат. valeo – коштую) 1. Грошова одиниця країни. 2. Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова). 3. Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використовувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта). Словник іншомовних слів Мельничука
  11. валюта — Багатозначне, неточне поняття, яким переважно називають гроші. Універсальний словник-енциклопедія
  12. валюта — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
  13. валюта — Валю́та, -ти, -ті; -лю́ти, -лю́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. валюта — рос. валюта (італ. valuta, від латин. valeo — коштую) — 1. Грошова одиниця країни (національна В.), яка використовується в даній державі. Напр., українська В. — гривня, російська — рубль, французька — франк. Eкономічна енциклопедія