валюта
валю́та
-и, ж.
1》 Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (гривня, крона і т. ін.).
|| збірн.
2》 Тип грошової системи, що діє в даній країні. Золота валюта. Срібна валюта. Паперова валюта. Базисна валюта.
|| Золоті або срібні гроші, які використовуються в міжнародних розрахунках і забезпечують золотий вміст паперових грошей, що мають обіг у межах даної країни.
Валюта страхування — валюта, в якій належить сплатити премію та суми страхового відшкодування.
Вільно конвертована валюта — національна грошова одиниця, що вільно та необмежено обмінюється на іноземні валюти.
Замкнута валюта — неконвертована валюта країни, в якій існує багато заборон на операції з валютою.
Золота валюта — грошова одиниця, безпосередньо розмінна на золото.
Іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що їх використовують в розрахунках.
Ключова валюта — див. резервна валюта.
Колективна валюта — валюта, що її використовують для міжнародних розрахунків у межах міждержавних економічних організацій.
Національна валюта — грошова одиниця, що використовується у внутрішніх розрахунках країни, а також у її розрахунках з іншими країнами.
Неконвертована валюта — національна грошова одиниця, що функціонує в межах лише однієї країни і не може обмінюватися на інші іноземні валюти.
Паралельна валюта — вид грошових знаків, що знаходяться в обігу паралельно з раніше емітованими.
Резервна валюта (ключова) — національні кредитно-грошові засоби провідних держав та міжнародні валюти.
Розрахункова валюта — чужоземна валюта, що її використовують дві чи кілька країн в розрахунково-платіжних операціях одна з одною.
Срібна валюта — повноцінна срібна монета в обігу або грошова одиниця, безпосередньо розмінна на срібло.
Тверда валюта — валюта, стійка відносно власного номіналу та курсів інших валют, забезпечена золотом та іншими цінностями.
3》 У вексельних операціях – сума, на яку видано вексель.
Валюта векселя — грошова одиниця, в якій пред'явлено вексель.
Значення в інших словниках
- валюта — валю́та іменник жіночого роду грошові знаки Орфографічний словник української мови
- валюта — ВАЛЮТА – ВОЛЮТА Валюта. Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової системи: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта. Волюта. Скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з вічком у центрі. Літературне слововживання
- валюта — (іноземна) гроші, грошові знаки, асигнації, банкноти, ок. векселі; ЖМ. золото, коштовності. Словник синонімів Караванського
- валюта — [вал'ута] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
- валюта — Чужігроші Словник чужослів Павло Штепа
- валюта — ВАЛЮ́ТА, и, ж. 1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи держави (гривня, крона, долар і т. ін.). Провідні світові валюти – сім основних валют, які мають повну конвертованість і найчастіше використовуються в міжнародних розрахунках... Словник української мови у 20 томах
- валюта — (англ. currrency) 1. грошова одиниця певної країни (долар, фунт стерлінгів, гривня тощо); тверда в. – валюта, стійка стосовно власного номіналу, а також курсів інших валют, забезпечена золотом або іншими цінностями; знецінююча... Економічний словник
- валюта — див. гроші Словник синонімів Вусика
- валюта — валю́та (італ. valuta, від лат. valeo – коштую) 1. Грошова одиниця країни. 2. Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова). 3. Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використовувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта). Словник іншомовних слів Мельничука
- валюта — Багатозначне, неточне поняття, яким переважно називають гроші. Універсальний словник-енциклопедія
- валюта — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
- валюта — Валю́та, -ти, -ті; -лю́ти, -лю́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- валюта — ВАЛЮ́ТА, и, ж. 1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (карбованець, крона, долар і т. ін.). — Ви чудесно розумієте, мій друже, що радянські карбованці цілком достойна валюта, щоб змагатися з доларом (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах
- валюта — рос. валюта (італ. valuta, від латин. valeo — коштую) — 1. Грошова одиниця країни (національна В.), яка використовується в даній державі. Напр., українська В. — гривня, російська — рубль, французька — франк. Eкономічна енциклопедія