валюта

рос. валюта

(італ. valuta, від латин. valeo — коштую) — 1. Грошова одиниця країни (національна В.), яка використовується в даній державі. Напр., українська В. — гривня, російська — рубль, французька — франк. 2. Грошові знаки іноземної держави, кредитні і платіжні документи у вигляді векселів, чеків, банкнот, які використовуються в міжнародних розрахунках, — іноземна В.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюта — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
  2. валюта — ВАЛЮ́ТА, и, ж. 1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (карбованець, крона, долар і т. ін.). — Ви чудесно розумієте, мій друже, що радянські карбованці цілком достойна валюта, щоб змагатися з доларом (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах
  3. валюта — ВАЛЮТА – ВОЛЮТА Валюта. Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової системи: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта. Волюта. Скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з вічком у центрі. Літературне слововживання
  4. валюта — [вал'ута] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. валюта — валю́та (італ. valuta, від лат. valeo – коштую) 1. Грошова одиниця країни. 2. Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова). 3. Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використовувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. валюта — валю́та іменник жіночого роду грошові знаки Орфографічний словник української мови
  7. валюта — (англ. currrency) 1. грошова одиниця певної країни (долар, фунт стерлінгів, гривня тощо); тверда в. – валюта, стійка стосовно власного номіналу, а також курсів інших валют, забезпечена золотом або іншими цінностями; знецінююча... Економічний словник
  8. валюта — ВАЛЮ́ТА, и, ж. 1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи держави (гривня, крона, долар і т. ін.). Провідні світові валюти – сім основних валют, які мають повну конвертованість і найчастіше використовуються в міжнародних розрахунках... Словник української мови у 20 томах
  9. валюта — (іноземна) гроші, грошові знаки, асигнації, банкноти, ок. векселі; ЖМ. золото, коштовності. Словник синонімів Караванського
  10. валюта — див. гроші Словник синонімів Вусика
  11. валюта — -и, ж. 1》 Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (гривня, крона і т. ін.). || збірн. 2》 Тип грошової системи, що діє в даній країні. Золота валюта. Срібна валюта. Паперова валюта. Базисна валюта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. валюта — Чужігроші Словник чужослів Павло Штепа
  13. валюта — Багатозначне, неточне поняття, яким переважно називають гроші. Універсальний словник-енциклопедія
  14. валюта — Валю́та, -ти, -ті; -лю́ти, -лю́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)