валюта

ВАЛЮ́ТА, и, ж.

1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи держави (гривня, крона, долар і т. ін.).

Провідні світові валюти – сім основних валют, які мають повну конвертованість і найчастіше використовуються в міжнародних розрахунках: долар США, євро, швейцарський франк, фунт стерлінгів, японська єна, канадський долар, австралійський долар (з наук.-попул. літ.).

2. Тип грошової системи держави.

Золота валюта;

Паперова валюта;

Срібна валюта.

3. Грошові знаки іноземних держав (банкноти, казначейські білети, монети і т. ін.), кредитні і платіжні документи (векселі, чеки і т. ін.), що використовуються в міжнародних розрахунках.

Цінності, кошти, валюта, які вилучені у юридичних і фізичних осіб митницею у зв'язку з порушенням чинного законодавства, у п'ятиденний термін після вилучення та оприбуткування в митниці передаються на зберігання у відділення банку в запечатаних конвертах (з мови документів).

Обмі́нний пункт валю́т див. пункт.

△ (1) Валю́та пе́ршої катего́рії, фін. – вільно конвертована валюта.

Фірма повинна отримати в банку дозвіл на вивіз валюти першої категорії (з газ.);

(2) Інозе́мна валю́та, фін. – грошові одиниці, векселі, чеки, банківські рахунки та ін. фінансові інструменти іноземних держав.

На валютний курс впливають такі фактори: купівельна спроможність національної та іноземної валюти; стан платіжного балансу країни; рівень інфляції та ін. (з навч. літ.);

(3) Конверто́вана валю́та, фін. – валюта, яка вільно й необмежено обмінюється на інші іноземні валюти.

Основою швидкого розвитку країни є макроекономічна стабільність, тобто низька інфляція та міцна конвертована валюта (з публіц. літ.);

(4) Націона́льна валю́та, фін. – валюта, яка випускається державою і є в обігу на її території.

Коли Центральна Рада перебувала в Житомирі, було ухвалено низку важливих законодавчих актів, якими запроваджувалися новий стиль у літочисленні, національна валюта – гривня, вироблено державний герб – тризуб Володимира Великого (з наук.-попул. літ.);

(5) Неконверто́вана валю́та, фін. – національна валюта, що функціонує в межах лише однієї держави і не може вільно обмінюватися на іноземну валюту.

Неконвертована валюта не може обмінюватися на іноземну валюту інакше, як за допомогою державного (центрального) банку або за дозволом і за сприяння державних органів (з наук. літ.);

О́бмін валю́т див. о́бмін;

Обмі́нний курс валю́т див. курс;

(6) Тверда́ валю́та, фін. – валюта, стійка відносно власного номіналу та курсів інших валют, забезпечена золотом та ін. цінностями.

– Зміняєте долара? – спитав Ладо. – Чому б то ні! Долар – тверда валюта (Б. Лепкий);

Здебільшого тверда валюта – національна валюта економічно і політично стійких країн (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюта — валю́та іменник жіночого роду грошові знаки Орфографічний словник української мови
  2. валюта — ВАЛЮТА – ВОЛЮТА Валюта. Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової системи: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта. Волюта. Скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з вічком у центрі. Літературне слововживання
  3. валюта — (іноземна) гроші, грошові знаки, асигнації, банкноти, ок. векселі; ЖМ. золото, коштовності. Словник синонімів Караванського
  4. валюта — [вал'ута] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. валюта — -и, ж. 1》 Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (гривня, крона і т. ін.). || збірн. 2》 Тип грошової системи, що діє в даній країні. Золота валюта. Срібна валюта. Паперова валюта. Базисна валюта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. валюта — Чужігроші Словник чужослів Павло Штепа
  7. валюта — (англ. currrency) 1. грошова одиниця певної країни (долар, фунт стерлінгів, гривня тощо); тверда в. – валюта, стійка стосовно власного номіналу, а також курсів інших валют, забезпечена золотом або іншими цінностями; знецінююча... Економічний словник
  8. валюта — див. гроші Словник синонімів Вусика
  9. валюта — валю́та (італ. valuta, від лат. valeo – коштую) 1. Грошова одиниця країни. 2. Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова). 3. Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використовувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта). Словник іншомовних слів Мельничука
  10. валюта — Багатозначне, неточне поняття, яким переважно називають гроші. Універсальний словник-енциклопедія
  11. валюта — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
  12. валюта — Валю́та, -ти, -ті; -лю́ти, -лю́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. валюта — ВАЛЮ́ТА, и, ж. 1. Грошова одиниця, прийнята за основу грошової системи певної країни (карбованець, крона, долар і т. ін.). — Ви чудесно розумієте, мій друже, що радянські карбованці цілком достойна валюта, щоб змагатися з доларом (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах
  14. валюта — рос. валюта (італ. valuta, від латин. valeo — коштую) — 1. Грошова одиниця країни (національна В.), яка використовується в даній державі. Напр., українська В. — гривня, російська — рубль, французька — франк. Eкономічна енциклопедія