1. Словник української мови у 20 томах

варивода

ВАРИ́ВОДА, и, ч. і ж., розм.

Вередлива людина, яка мучить інших своїми причіпками, незадоволенням і т. ін.

– Що йому не зроблю, як йому не зроблю: чи добре, чи погано – завжди з чогось поглузує. Не чоловік, а варивода (М. Стельмах);

– Знали б ви, як тиранить її цей варивода, скільки доводиться, бідолашній, терпіти від його забаганок (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варивода — -и, ч. і ж. Вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками, незадоволенням із будь-чого і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Варивода — Вари́вода прізвище Орфографічний словник української мови
  3. варивода — див. бешкетник; вередливий; злий Словник синонімів Вусика
  4. варивода — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. варивода — ВАРИ́ВОДА, и, ч. і ж. Вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками, незадоволенням з будь-чого і т. ін. — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах
  6. варивода — Варивода, -ди об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. см. варити воду. [варити] Не чоловік, а варивода. Ком. ІІ. № 692. Словник української мови Грінченка