варивода

ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї — не випадок, а особливість поведінки (з журналу); — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).

ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КАПРИЗУ́ХА розм., КОВЕРЗУ́ХА розм., КОМИЗА́ розм. Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок); Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко); Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться (Марко Вовчок); Та й стала (Орина) такою вариводою, що й Окуня інколи обсідали сумніви: а може, це таки його дочка (М. Стельмах); Дідок охоче продав Рябуху (корову) в артіль, бо вже.. насточортіло.. бичуватися з гемонською капризулею (І. Волошин); Ковалева мама.. так настрахала її, що коверзуха заверещала зовсім несамовито (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варивода — -и, ч. і ж. Вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками, незадоволенням із будь-чого і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. варивода — ВАРИ́ВОДА, и, ч. і ж., розм. Вередлива людина, яка мучить інших своїми причіпками, незадоволенням і т. ін. – Що йому не зроблю, як йому не зроблю: чи добре, чи погано – завжди з чогось поглузує. Не чоловік, а варивода (М. Словник української мови у 20 томах
  3. Варивода — Вари́вода прізвище Орфографічний словник української мови
  4. варивода — див. бешкетник; вередливий; злий Словник синонімів Вусика
  5. варивода — ВАРИ́ВОДА, и, ч. і ж. Вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками, незадоволенням з будь-чого і т. ін. — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах
  6. варивода — Варивода, -ди об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. см. варити воду. [варити] Не чоловік, а варивода. Ком. ІІ. № 692. Словник української мови Грінченка