васал
ВАСА́Л, а, ч.
1. У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.
Зміст його [роману “Тристан та Ізольда”] – фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Тристана і його королеви Ізольди Злотокосої (Леся Українка);
Головним обов'язком васала було несення за свій рахунок військової служби протягом певного строку (звичайно 40 днів на рік), крім того, васал повинен був брати участь у суді й раді сеньйора, утримувати його зі свитою, робити деякі грошові внески і т. ін. (з наук. літ.);
Великі феодали, стаючи васалами верховного сеньйора – короля і отримуючи від нього землі, у свою чергу мали васалів – дрібніших феодалів і дарували їм земельні володіння (з наук. літ.);
// Назва знатних підданих (у Росії, в Україні і т. ін.), які служили цареві, князеві, виконуючи їхню волю.
Ставши вірним васалом Потоцького.., Горленко відчув, що доведеться перебудувати все своє життя (З. Тулуб);
Велику допомогу подавали Димитрієві його васали, бояри і духовенство (з навч. літ.).
2. перен. Підлегла, залежна особа, країна і т. ін.
Не залишили своїх давніх намірів поневолити українські землі також султанська Туреччина і її васал – Кримське ханство (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- васал — васа́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- васал — -а, ч. 1》 У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей. || У сучасному вжитку також назва знатних підданих (в Росії, Україні та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- васал — васа́л (франц. vassal, від лат. vassus – слуга) 1. За середньовіччя в Західній Європі феодал, який одержував земельне володіння від могутнішого феодала-сеньйора (1) і був залежним від нього. Інша назва – феодатарій. 2. Переносно – підлегла, залежна держава або особа. Словник іншомовних слів Мельничука
- васал — У середньовіччі вільна людина, яка віддавалася під опіку сеньйора, отримуючи від нього лен; була зобов'язана до послуху й військової повинності стосовно сеньйора. Універсальний словник-енциклопедія
- васал — ВАСА́Л (країна, уряд, організація й т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить), САТЕЛІ́Т, МАРІОНЕ́ТКА. Боспорські царі стали васалами римських імператорів і слухняно виконували їх накази (з підручника); Сателіти імперіалізму; Імперська маріонетка. Словник синонімів української мови
- васал — ВАСА́Л, а, ч. 1. У середні віки в Західній Європі феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що й виконував для нього ряд повинностей. Словник української мови в 11 томах