васал

васа́л

-а, ч.

1》 У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.

|| У сучасному вжитку також назва знатних підданих (в Росії, Україні та ін.), що служили цареві, князю, цілком підкоряючись його волі.

2》 перен. Людина, країна, організація і т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

васал — васа́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
васал — ВАСА́Л, а, ч. 1. У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей. Словник української мови у 20 томах
васал — васа́л (франц. vassal, від лат. vassus – слуга) 1. За середньовіччя в Західній Європі феодал, який одержував земельне володіння від могутнішого феодала-сеньйора (1) і був залежним від нього. Інша назва – феодатарій. 2. Переносно – підлегла, залежна держава або особа. Словник іншомовних слів Мельничука
васал — У середньовіччі вільна людина, яка віддавалася під опіку сеньйора, отримуючи від нього лен; була зобов'язана до послуху й військової повинності стосовно сеньйора. Універсальний словник-енциклопедія
васал — ВАСА́Л (країна, уряд, організація й т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить), САТЕЛІ́Т, МАРІОНЕ́ТКА. Боспорські царі стали васалами римських імператорів і слухняно виконували їх накази (з підручника); Сателіти імперіалізму; Імперська маріонетка. Словник синонімів української мови
васал — ВАСА́Л, а, ч. 1. У середні віки в Західній Європі феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що й виконував для нього ряд повинностей. Словник української мови в 11 томах