ваш

ВАШ, ва́ша, ва́ше, займ. присв.

Який належить вам, яким ви користуєтеся.

Ваша хата, ваша й правда (Номис);

– Чи не продали б ви, чоловіче, тої ялинки, що росте в вашім садочку? (М. Коцюбинський);

– Куме Дороше! Даруйте мені, що я ваші ятери потрусив. Мав я тоді велику скруту (О. Гончар);

// Який виходить від вас: зроблений, створений, сказаний і т. ін. вами.

Чрез ваші зводні, женихання Не маю я ушановання (І. Котляревський);

Несказанно зачарований Вашою “Харитею” (Панас Мирний);

Дорогий Михайле Івановичу! Малюнок Ваш, спасибі, дістав (М. Коцюбинський);

Мені конче потрібна ваша допомога (Я. Гримайло);

// Притаманний, власт. вам.

Не вашої вдачі (Номис);

Ваша доброзичливість, Іване Лук'яновичу, не має собі рівних (Я. Гримайло);

// Який перебуває у родинних або дружніх, близьких стосунках із вами.

[Пилип:] Я, пам'ятаючи, що Оксана Андріївна ваша теща, відповів їй ввічливо (О. Корнійчук);

– Не чіпайте дівчини. Вона хоч і ваша дочка, а бити її не дозволю (Григорій Тютюнник);

// Який схвалює, поділяє погляди, уподобання, поведінку і т. ін., близькі вам.

– Ми вас одучим, супостати, Морити вдов [вдів], дурить дівок .. Давайте вашого гульвісу, Я вмиг його одправлю к бісу (І. Котляревський);

// Який стосується вас.

– Хто ж винуватий у вашому лихові? – обізвалася, глядячи на його [нього], Христя (Панас Мирний);

Коли вашій справі буде даний вірний хід, ви неодмінно виграєте її (М. Стельмах);

// У якому чи поблизу якого ви живете, перебуваєте.

Дівчина з вашого села прийшла у наш монастир і зосталася (Марко Вовчок);

Краще б я хотіла тепер бути коло Вас, у ваших лісах, аніж отут ходити понад лиманами (Леся Українка);

// У якому ви берете участь, у якому працюєте і т. ін.

[Руфін:] Так, я довідався, що ваші збори вже викрито (Леся Українка);

– Іване Петровичу, перед вами – молода Росія, вона щиро вдячна вам за вашу добру, чесну роботу, вона ніколи не забуде, що ви зробили для її майбутнього (Б. Левін);

// До якого ви належите.

Щоб не зробити знов помилки, прийшов до вас, Козак я й тільки – прийміть мене до ваших лав (В. Сосюра);

– Ваш народ благородний і великодушний, – говорив художник .. Він розповів, як йому довелося одного разу їхати в теплушці з говіркими українськими селянками (О. Гончар);

// у знач. ім. ва́ше, шого, с. Те, що належить вам.

– Оддайте харчі, то ж не ваше – не ви напрацювали! (В. Барка);

// у знач. ім. ва́ші, ших, мн., розм. Родичі або близькі вам люди.

Я не можу більше писати, ослаб. Всі ми кланяємось Вам і Вашим (М. Коцюбинський);

// (у кінці листа). Відданий вам, прихильний до вас.

Наші всі шлють вам привітання й пишаються вами, як рідним сином. Ваша мати (Ю. Яновський).

Аби́ (якщо́) ва́ша (твоя́) зго́да див. зго́да;

Ва́ша (твоя́) персо́на див. персо́на;

Ва́ше (твоє́) здоро́в'я див. здоро́в'я;

З ва́шого до́зволу див. до́звіл;

Пора́ на вас (на те́бе) <�Ва́ша (твоя́) пора́> див. пора́;

Спаси́бі за (ва́шу, твою́) ла́ску див. спаси́бі.

◇ (1) Ва́ша бере́ / взяла́ – ви перемагаєте.

Голоси поділилися майже нарівно: на сім голосів тільки й переважили ті, що були “за”. Діденко навіть засовався на стільці й тихенько чортихнувся. Саранчук мимоволі глянув на нього. – Чого ти? Ваша ж бере (А. Головко);

– Що? Може, думаєш, ваша візьме? – крикнув грізно супротив його батько Пугач (П. Куліш).