1. Словник української мови у 20 томах

вбігати

ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБІ́ГТИ (УБІ́ГТИ), вбіжу́, вбіжи́ш, док.

1. Біжучи, проникати куди-небудь, у межі чого-небудь.

Вбігає мій Василько задиханий, блідий і за ним два чоловіки в хату (Марко Вовчок);

Бжозовський вбіг у молодий бур'ян і приліг у йому [ньому] на саму землю (І. Нечуй-Левицький);

В двір вбігла собака (Ю. Яновський).

2. Біжучи, підніматися куди-небудь; вибігати.

Не припиняючи вогню, на скелю вбігає група партизанів (П. Воронько);

Він убігає сходами і відчиняє двері в будинок (із журн.).

3. розм. Заходити на короткий час.

Почали до нас убігать дівчата, то одна, то друга, за те весілля гомоніти (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбігати — (біжучи, опинитися десь, в чомусь) влітати, забігати. Словник синонімів Полюги
  2. вбігати — вбіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вбігати — (убігати), -аю, -аєш, недок., вбігти (убігти), вбіжу, вбіжиш, док. 1》 Біжучи, проникати в межі чого-небудь. 2》 розм. Заходити на короткий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вбігати — див. бігти Словник синонімів Вусика
  5. вбігати — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
  6. вбігати — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБІ́ГТИ (УБІ́ГТИ), вбіжу́, вбіжи́ш, док. 1. Біжучи, проникати в межі чого-небудь. Вбігає мій Василько задиханий, блідий, і за ним два чоловіки в хату (Вовчок, І, 1955, 276)... Словник української мови в 11 томах