вбігати
ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБІ́ГТИ (УБІ́ГТИ), вбіжу́, вбіжи́ш, док.
1. Біжучи, проникати в межі чого-небудь.
Вбігає мій Василько задиханий, блідий, і за ним два чоловіки в хату (Вовчок, І, 1955, 276);
Бжозовський вбіг у молодий бур’ян і приліг у йому на саму землю (Н.-Лев., II, 1956, 204);
В двір вбігла собака (Ю. Янов., І, 1958, 62).
2. розм. Заходити на короткий час.
Почали до нас убігать дівчата, то одна, то друга — за те весілля гомоніти (Вовчок, І, 1955, 188).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вбігати — (біжучи, опинитися десь, в чомусь) влітати, забігати. Словник синонімів Полюги
- вбігати — вбіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вбігати — (убігати), -аю, -аєш, недок., вбігти (убігти), вбіжу, вбіжиш, док. 1》 Біжучи, проникати в межі чого-небудь. 2》 розм. Заходити на короткий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вбігати — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБІ́ГТИ (УБІ́ГТИ), вбіжу́, вбіжи́ш, док. 1. Біжучи, проникати куди-небудь, у межі чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- вбігати — див. бігти Словник синонімів Вусика
- вбігати — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови