вдвоє
ВДВО́Є (УДВО́Є), присл.
1. У два рази (при порівнянні).
Вийдеш на цю гору, то побачиш, що кругом неї стоять знов гори вдвоє вищі од неї (І. Нечуй-Левицький);
Бобренчиха лишилася вдовою, лютіша стала до роботи вдвоє (Л. Костенко).
2. Пополам, навпіл.
– Певне трусити будуть, – промовив він, та мерщій за зшиток, ухопив його з стола, перегорнув удвоє та, нагнувшись до чобота, посунув його якнайглибше в халяву (Панас Мирний);
Високий на зріст Мармура, зігнувшись удвоє, заліз у будку паровоза (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдвоє — вдво́є прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вдвоє — ВДВОЄ (УДВОЄ) – В (У) ДВОЄ Вдвоє (удвоє), присл. У два рази; пополовині: удвоє збільшився урожай, зігнувшись удвоє, перегнув удвоє зошит. Бобренчиха лишилася вдовою, лютіша стала до роботи вдвоє (Л.Костенко). В (у) двоє, числ. з прийм.: у двоє відер набрали води. Літературне слововживання
- вдвоє — (удвоє), присл. 1》 У два рази. 2》 Навпіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдвоє — Удвічі хохл. (вдвоє) удвічі Словник чужослів Павло Штепа
- вдвоє — див. удвоє Словник синонімів Вусика
- вдвоє — ВДВО́Є (УДВО́Є) (у два рази), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ). Понад берегами Росі в лісах піднімались рядками верхи старих осокорів, вдвоє вищих од лісу (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся (Т. Словник синонімів української мови
- вдвоє — ВДВО́Є (УДВО́Є), присл. 1. У два рази. Турн сили вдвоє прикладає І тарани сам направляє, І браму рушити велить (Котл., І, 1952, 235); Вийдеш на цю гору, то побачиш, що кругом неї стоять знов гори вдвоє вищі од неї (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах