вдовичий

ВДОВИ́ЧИЙ (УДОВИ́ЧИЙ), а, е, рідко.

Прикм. до вдови́ця.

Глядів [чужинець] .. на молоду маму в голубій вдовичій завої [чалмі] (К. Гриневичева);

Пам'ятаю, бабуся моя, панотцева мати, як побачить, було, яку дуенью в довгому покривалі удовичому, то каже, було, мені: “Поглянь на неї, внучку, – чиста тобі дуенья Кінтаньйона!” (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).