вексельний
ВЕ́КСЕЛЬНИЙ, а, е, фін.
Стос. до векселя.
На зворотній стороні вексельного бланка зроблено позначку про погашення боргу точно у встановлений термін (із журн.);
// Пов'язаний зі сплатою за векселем.
Вексельні зобов'язання платника, векселедавця та індосанта можуть бути додатково гарантовані за допомогою авалю (вексельного гарантування) (з наук. літ.);
Предметом вексельних розрахунків можуть бути тільки гроші (з навч. літ.);
Вексельні операції.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вексельний — ве́ксельний прикметник Орфографічний словник української мови
- вексельний — -а, -е. Стос. до векселя. Вексельна грація — встановлена відстрочка сплати за векселем. Вексельна дисципліна — сукупність правил точного виконання вексельних зобов'язань. Вексельна мітка — один з реквізитів переказного векселя, найменування "вексель". Великий тлумачний словник сучасної мови
- вексельний — Ве́ксельний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вексельний — ВЕ́КСЕЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ве́ксель. ..золото і срібло завжди переміщаються туди й сюди між сферами обігу різних націй, ідучи в цьому своєму русі за безперервними коливаннями вексельного курсу (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 148). Словник української мови в 11 томах